Неділя, 17.12.2017, 00:44
Вітаю Вас Гість | RSS

БСШ І-ІІІ ст. № 13

Меню сайту
Форма входу
Логін:
Пароль:
Інформер
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Календар
«  Березень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Пошук по сайту
Головна » 2015 » Березень » 2 » Весілля, що єднає покоління
19:52
Весілля, що єднає покоління


Весілля… чи не найвеличніше дійство із усіх народних обрядів! З давніх-давен народження нової сім’ї святкували гучно, весело, багатолюдно. Кожна область, кожен район, навіть кожне окреме село, крім загальноприйнятих в Україні обрядів, має свою родзинку в гулянні весілля, притаманну тільки цій місцевості. Пісні, елементи одягу, традиційний реквізит з покоління в покоління передавалися знавцями весільних обрядів. Та новий вік диктує нові закони. І все більше весілля проводиться «як у кіно» - красиво, вишукано, по-європейськи. Маєш гроші – спеціально запрошений розпорядник підготує все так, щоб створити весільну казку. Таку ж блискучу, феєричну, але, водночас, таку ж неправдоподібну, холодну та …чужу. За блискучою обгорткою не сховаєш душевну порожнечу, яка неодмінно з’являється, якщо обірвати ланцюжок, що єднає тебе з твоїм народом, змушує відчувати себе його повноправною частиною.


Показати «молодим та зеленим» всю повноту, красу та неповторність справжнього зарічанського весілля наважилися члени клубу «Любисток». Хоча це рішення далося їм нелегко. Бо ж і природна скромність показати себе не дозволяє, та і поєднати в одній виставі два дуже різні світи – пенсіонерів та школярів – завдання не з легких.

 

Гарненькі дівчатка у вишиванках зустрічали гостей, як годиться, старанно вивченими словами: «Просили батько, просили мати, і я вас прошу до нас на весілля». Зала, прикрашена старовинними і сучасними вишитими рушниками, ледь вміщала всіх охочих подивитися на дійство. Протягом півтори години перед глядачами пролетіли усі 5-7 днів традиційного святкування. Залицяння молоді, сватання, повернення молодих з церкви, весілля в домі нареченої, ведення молодої до дому молодого, знімання вінка, «продаж» братиком коси нареченому, покривання, пов’язування хустки, так звані «чоботи» - подяка молодого тещі за гарну дочку, ранкове вмивання свекрухи, снідання для молодої молодиці і, звісно, «цигани», - яке ж весілля без них…

 

Захоплені цікавим видовищем, красивими піснями і щирою грою артистів «з народу», глядачі й не помітили, як стали повноправними учасниками дійства.   Кожного охочого дужі хлопці на рядні качали, гарненькі циганочки долю віщували, «ряжені», перевдягнуті за принципом чим веселіше, тим краще, жартами перекидалися, а батьки молодої, яких у вінках на тачці возили, щедро посипали присутніх цукерками та грошима.


Усе пройшло яскраво, колоритно, злагоджено. Та передували цьому місяці кропіткої підготовки. Насамперед – основа свята – унікальні, неповторні весільні пісні. Керівник ансамблю «Любисток», Линник Надія Максимівна, старанно записала все, що знала, щодня додаючи до вже записаного чи то пісню, чи елемент обряду, чи пораду постановнику.


З таким безцінним фольклорним матеріалом і взялися за написання сценарію, який майстерно зрежисувала педагог-організатор БСШ №13 Шубенко Лариса Олегівна при підтримці заступника з виховної роботи Паски Ольги Петрівни. А головними натхненниками для дітей були Віра Валеріїівна Гребень та директор школи Сергій  Васильович Іщенко.


Та хіба ж можна любистківців втримати в рамках сценарію? Життєвий досвід, відмінне почуття гумору та оптимізм часто зводили нанівець усе написане, прикрашаючи дійство веселими імпровізаціями та перетворюючи багатогодинну репетицію на легке невимушене спілкування представників різних поколінь. Та все ж кожен старався грати якнайкраще. Молода – учитель англійської мови Тєплова Є.С.; молодий – куратор клубу «Любисток» Муковоз С.П.; батьки молодого - Віра та Петро Губрії, подружжя, що разом вже 55 років; батьки молодої – любистківці Валентина Костенко та Анатолій Папченков; інші діючі особи - учні школи і, звісно, ансамбль «Любистку», що ні на хвилинку не дозволяв забути, чого всі зібралися.

Ви запитаєте, навіщо все це? Навіщо у такий важкий час, коли більшість переживає як душевну печаль, так і матеріальну скруту, влаштовувати такі гучні вистави? А хіба збереження традицій, виховання патріотизму у молодих поколінь потрібно підлаштовувати під події? Саме сьогодні варто не впадати у відчай і пам’ятати, що все минеться, і, як казав Т.Г.Шевченко, «на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі».

Автор тексту Гребень В.В.

Переглядів: 507 | Додав: Tatiana | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
...
Новини ПедПРЕСИ
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наші опитування
Як ви дізналися про наш сайт?
Всього відповідей: 269

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz